Про отримання публічної інформації

ПРО ОТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ


Кожен має право на отримання інформації від органів влади про їхню діяльність, управління комунальним майном, розпорядження бюджетними коштами тощо. 
Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що перебуває у його володінні.
При написанні запиту на доступ до публічної інформації важливо визначити, кому 
адресоване питання, тобто, хто є розпорядником інформації, яка Вас цікавить. Відповідно до положень чинного законодавства ними визначаються:
– органи державної влади та місцевого самоврядування;
– юридичні особи, які фінансуються за рахунок державного або місцевого бюджету (стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів);
– особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, – стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків;
– суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
До розпорядників інформації також прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Варто зазначити, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.


Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Відсутня законодавчо встановлена форми подання запиту. Є лише перелік даних, які повинні бути зазначені. До останніх відносяться:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назва, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дата за умови подання запиту в письмовій формі.
Після максимально точного опису суті вашого питання, необхідно вказати, яким чином Ви бажаєте отримати відповідь (поштою або електронною поштою, або в електронному вигляді та поштою). 
Відповідь на запит повинна бути надана не пізніше 5-ти робочих днів з дня його отримання (ст. 20 Закону.  Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації – строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Якщо запит стосується інформації про стан довкілля, якість харчових продуктів та предметів побуту, надзвичайні події, інформації необхідної для захисту життя чи свободи особи – не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Варто зазначити, що розпорядник може переслати запит іншому органу влади у випадку, якщо він не володіє запитуваною інформацією. У даному випадку відлік строку розгляду запиту буде починатись з дня отримання запиту належним розпорядником. 
Відповідно до ст. 21 Закону, інформація на запит надається безкоштовно. У разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. Якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, то інформація надається безкоштовно.


У випадку порушення права на інформацію, кожен може сміливо звертатися за захистом своїх прав та законних інтересів. Оскільки відповідно до ст. 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскаржити будь-які  рішення, дії чи бездіяльність, якщо Ви вважаєте їх протиправними щодо Вас можна, звернувшись до: 
– керівника органу, у якого Ви запитували інформацію, або вищого щодо нього органу;
– адміністративного суду;
– Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Кожен із вищезазначених видів оскарження може бути ефективним, однак  скаргу необхідно належним чином обґрунтувати. Щодо оскарження Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, то це є збалансованим рішенням, оскільки не тягне за собою будь-яких фінансових витрат. Регіональне представництво Секретаріату Уповноваженого з прав людини в Дніпропетровській області знаходиться за адресою м. Дніпро, 49000, вул. Старокозацька, 52, офіс 136, номер телефону 056-740-37-90, 066-022-80-39.   
Безкоштовно проконсультуватись з різних правових питань громадяни можуть на  Всеукраїнській гарячій лінії системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103.
 



Читати ще