Аліменти на дитину, яка продовжує навчатися
АЛІМЕНТИ НА УТРИМАННЯ ДІТИНИ, ЯКА ПРОДОВЖУЄ НАВЧАННЯ
Сімейним кодексом України (надалі – СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (ст. 198 СК України).
Статтею 199 СК України визначено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, - батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Для того, щоб стягнути аліменти вже на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, необхідно звернутися з позовом до суду. Після досягнення донькою/сином 18 років – донька/син мають право самостійно звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів у випадку, якщо вони продовжують навчання. З таким позовом має право звернутись і той з батьків, з ким проживає донька/син (ч. 3 ст. 199 СК України).
Відповідно до роз’яснень викладених в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
– досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
– продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
– наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Для подачі позову до суду необхідно документально підтвердити, що дитина буде навчатись або вже продовжує навчання у навчальному закладі, а також довести, що дитина потребує матеріальної допомоги та наявність у другого з батьків можливості надавати таку допомогу.
У даному випадку розмір аліментів визначається судом у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 1 ст. 200 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд враховує наступні обставини:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Варто зазначити, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (ч. 2 ст. 199 СК України). Іноді бувають випадки, коли дитина навчалась в навчальному закладі, проте згодом була відрахована. Тобто, у зв’язку з припиненням дитиною навчання, стягнення аліментів припиняється.
Таким чином, якщо дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, а один із батьків відмовляється від сплати аліментів у добровільному порядку, хоча має можливість надавати таку допомогу, то дитина або інший з батьків мають право на звернення до суду з відповідним позовом.