Визначення місця проживання дитини
ПРО ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ
Нерідко трапляються ситуації коли батьки дитини вирішили проживати окремо, тому виникає питання – з ким буде проживати дитина? Визначення місця проживання дитини безпосередньо впливає на стягнення аліментів, встановлення графіку зустрічей того з батьків, хто проживає окремо, а також на можливість виїзду з дитиною за кордон на лікування чи відпочинок.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (далі – СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Згідно ч. 1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Статтею 160 Сімейного кодексу України закріплено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Найпростішим варіантом визначення питання місця проживання дитини є досягнення згоди між батьками про місце її проживання. Ця домовленість може бути досягнута усно, або за бажанням батьків закріплюється письмово – шляхом укладення відповідного договору, у якому батьки визначають місце проживання дитини, порядок її утримання та участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо (графік зустрічей з дитиною). Даний договір укладається у письмовій формі та нотаріально посвідчується.
Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо місця проживання малолітньої дитини (дитини віком до 14 років), то у даному випадку є два способи урегулювання спору між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини, а саме:
1) звернення до органів опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини;
2) визначення місця проживання дитини в судовому порядку.
Посприяти у вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини можуть органи опіки та піклування. Сімейний кодекс України надає можливість одному з батьків звернутись до служби у справах дітей за місцем проживання дитини та надати відповідні документи. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування. Засідання комісій, які розглядають спори між батьками щодо визначення місця проживання дитини проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.
Прийняття рішення органом опіки та піклування по суті зазначеного питання має суттєвий недолік – відсутні несприятливі наслідки у випадку невиконання рішення органу опіки і піклування.
Якщо жоден із наведених вище варіантів не допоміг батькам дійти згоди щодо визначення місця проживання дитини, то у даному випадку необхідно звертатися до суду. Розгляд зазначеної категорії справ обов’язково здійснюється за участю органу опіки і піклування, який подає до суду відповідний висновок, який є достатньо важливим фактором при прийнятті судом рішення щодо того, з ким залишити проживати дитину.
Варто зазначити, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. звернення до органів опіки та піклування для вирішення спору щодо місця проживання дитини (ч.1 та ч.2 ст. 162 СК України).
Таким чином, місце проживання дитини визначається за спільною згодою батьків. Якщо домовитись не виходить, то вирішити з ким проживатиме малолітня дитина може орган опіки та піклування або суд. Місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самостійно.