Встановлення факту належності правовстановлюючих документів
У житті трапляються випадки, коли громадяни не можуть використовувати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них відомості про особу не відповідають записам у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах. Це могло бути викликано, зокрема, різними варіантами перекладу з російської мови на українську мову або допущенні технічні помилки при зазначенні відомостей про особу.
Зазвичай, в силу неуважності особа не помічає невідповідності зазначення відомостей про неї у документі, або при отриманні документа легковажно вважає це не суттєвим та не намагається своєчасно їх усунути. Перешкоди в переважній більшості виникають при необхідності оформлення майнових прав громадянина, наприклад, при оформленні спадкових прав, відчуженні права власності тощо. На цій стадії виникає необхідність усунення перешкод для реалізації прав, які виникли у особи внаслідок помилки при зазначенні відомостей про нього.
Як вчинити, якщо виявили таку невідповідність у правовстановлюючих документах?
В першу чергу необхідно звернутися до державного органу, який видав відповідний правовстановлюючий документ, з проханням виправити виявлену в ньому помилку.
У разі, якщо державна установа, яка видала цей документ, не може виправити допущену помилку, або така установа ліквідована, та архівні документи не збереглися, громадянин має право звернутися до суду з завою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання особи та в ній повинно бути зазначено:
-який факт заявник просить встановити (факт належності особі правовстановлюючого документа) та з якою метою;
-причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
- докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Крім того при подачі заяви необхідно сплатити судовий збір.
Справа за заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа розглядається судом в порядку окремого провадження. Це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати:
- особа-власник документа, якій необхідно довести належність цього документа їй;
- спадкоємці померлої особи – власника документа для оформлення спадкових прав;
- утриманці померлого для одержання пенсії;
- інші особи, які мають інтерес у встановленні факту.
Заінтересованими особами є особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права й обов’язки.
Заінтересованими особами залежно від мети встановлення факту можуть бути: військкомати, органи внутрішніх справ, управління соціального захисту населення, управління ПФУ, фінансові органи, органи виконавчої влади, навчальні заклади, органи страхування тощо.
Слід відмітити, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Звертаємо увагу, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду не підлягають. Для порушення в судах справи про встановлення належності правовстановлюючого документа необхідно подати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що установа, яка його видала, не має можливість внести до нього відповідні виправлення.
При розгляді справи суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них. Під час судового розгляду встановлюється саме факт належності документа, а не факти, які підтверджуються цим документом. Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.
За результатами розгляду заяви суд виносить рішення, яке може бути оскаржене. Рішення суду у справах окремого провадження не підлягають примусовому виконанню. Вони є підставою для оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян.
Наостанок варто порадити громадянам, що для запобігання витрат власного часу та коштів, пов’язаних з судовим розглядом, слід уважно перевіряти правильність написання відомостей в документах і одразу вимагати їх виправити. У разі ж виявлення помилок згодом, прикладати зусиль для їх усунення, аби запобігти негативних наслідків, які можуть виникнути у майбутньому.
Додаткові консультації з правових питань громадяни можуть отримати у Жовтоводському бюро правової допомоги за адресою: м. Жовті Води, бул. Свободи, 62, тел.050-505-28-33. Всеукраїнська гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово, безкоштовно).