Про обмеження права виїзду за кордон
Одним з найбільш ефективних засобів, які сприяють досягненню максимального результату щодо примусового виконання судового рішення – є обмеження права виїзду за кордон. Як свідчить практика, це один з найбільш дієвих способів забезпечення виконання рішення суду, який застосовується.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі – Закон) передбачено, що виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Однак, потрібно брати до уваги той факт, що застосовується таке обмеження не одразу ж після відкриття виконавчого провадження, а лише у разі ухилення боржника від виконання судового рішення. Рішення про обмеження права виїзду за кордон, як тимчасовий захід до повного погашення заборгованості, встановлюється судом за поданням державного/приватного виконавця. У кожному окремому випадку суд, за власним переконанням, вирішує чи достатньо обґрунтованими є докази, що свідчать про ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань.
Досить абстрактно, правда?
Більш конкретніше це питання вирішено законодавцем у справах про стягнення аліментів. Так, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виконавець самостійно виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України – до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Чітко визначені і часові межі ухилення від виконання рішення суду, і процедура більш прозора.
У будь-якому разі застосувати цей захід не завжди легко, оскільки і самі виконавці не рідко «забувають» про наданні їм законодавчі можливості. Однак, потрібно нагадувати їм про їх посадові обов’язки та Ваші законні права та інтереси, які потребують захисту. Тому, стягувачу потрібно завжди бути активним.
Однак, в такій ситуації завжди є дві сторони: стягувач та боржник. Дії стягувача зрозумілі, але що робити, якщо особа виступає з протилежної сторони – є боржником. Адже право на правову допомогу мають обидві сторони, в тому числі й та, що захищається. Так, є рішення суду, яке необхідно виконати, коштів для того, щоб погасити заборгованість немає, виконавець вживає незручні заходи, арештовує майно, забороняє виїзд за кордон, як виходити із цієї ситуації?
На початку, потрібно чітко вивчити документи, які стали підставою відкриття виконавчого провадження: виконавчий лист, наказ, виконавчий напис нотаріуса тощо. Адже лише у випадку їх належного оформлення, виконавець відкриває виконавче провадження та виносить відповідну постанову. В разі наявності юридичних зауважень до виконавчого документу та/або обставин, такий виконавчий документ можна визнати таким, що не підлягає виконанню, наслідком чого буде закриття виконавчого провадження та скасування всіх заходів (арешт, опис, обмеження у виїзді за кордон тощо).
Однак, якщо ж виконавче провадження відкрите без явних порушень, передусім, намагайтеся підтримувати контакт з виконавцем, переконайте його, що невиконання Вами рішення спричинене не ухилянням від виконання, а скрутним матеріальним становищем. У міру сил сплачуйте наявну заборгованість. Активна участь з Вашого боку сприятиме зниженню ризику обмеження Вас у праві виїзду закордон і буде аргументом для суду під час захисту своїх прав на вільне пересування.
Йдемо далі. У разі, коли Вас вже обмежено у праві виїзду за кордон – є кілька варіантів вирішення ситуації на Вашу користь. Перший варіант – максимально простий, але не завжди вигідний для Вас, це просто погасити заборгованість та надати підтвердження виконавцю. Наступний варіант – це оскарження в судовому порядку (в т.ч. апеляційному) рішення виконавця та/або суду, яким встановлюються обмеження для Вас щодо виїзду за кордон. Як ми вже зазначили вище, подання щодо ухилення Вами від виконання рішення суду (погашення заборгованості) повинно бути обґрунтованим, тобто повинні бути наявні такі факти як: необґрунтовані витрати, приховування майна, укладання фіктивних договорів, підтвердження закордонних поїздок тощо. Суди зазвичай досить формально підходять до цього моменту і не досліджують належним чином подібні факти, що є підставою для подальшого оскарження боржником такого рішення і скасування обмеження права виїзду за кордон в апеляційному порядку.
Інший варіант – досить складний, але не менш ефективний. Вам, як боржнику, необхідно відшукати вагомі обставини для суду, які свідчитимуть, що рішення про відкриття виконавчого провадження було необґрунтованим і потребує скасування. В разі позитивного для боржника рішення суду, виконавче провадження фактично підлягає закриттю, а всі заходи забезпечення виконання рішення суду, в тому числі і обмеження у праві виїзду за кордон автоматично скасовуються.