EUR: 33,12 грн.
USD: 28,41 грн.
Сьогодні: +19..+19 °C, хмарно

: Порядок визначення місця проживання дитини

    Хто визначає місце проживання дитини?
    Згідно зі ст.160 Сімейного кодексу України, місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання. 
    Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
    Як вирішити суперечку через органи опіки?
    Порядок вирішення спору органом опіки та піклування передбачає подання відповідної заяви службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, до якої слід долучити копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про шлюб та докази розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
    Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання. Крім цього, представники служби у справах дітей повинні звернутися до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім’ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею.
    Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
    Засідання комісій, які розглядають спори між батьками щодо визначення місця проживання дитини, проводяться при потребі, але не менше ніж 1 раз на місяць.
    Дитина не може проживати з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дитини.
    Як виглядає судова процедура?
     Порядок вирішення спору судом передбачає звернення зацікавленої особи до суду із відповідним позовом, з необхідними документами, доводи в якому мають бути підтверджені доказами, що мають істотне значення для вирішення справи.
    Яка вартість?
    Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються ЗУ «Про судовий збір». Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
     Відповідно до ст. 19 СК України, участь органу опіки та піклування при розгляді даної категорії спорів є обов’язковою та передбачає подання таким органом до суду письмового висновку щодо розв’язання спору. Також, участь органів опіки та піклування в даній категорії справ обумовлена тим, що на практиці трапляються випадки, коли суд бажає вислухати думку дитини аби визначити її побажання щодо проживання з одним із батьків, а тому, аби не травмувати психіку дитини, та уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх, або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати даної бесіди.
    Слід також враховувати, що у випадку перешкоджання тим із батьків, з ким проживає дитина, виконанню рішення, яким визначено способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, який проживає окремо, суд може передати дитину для проживання тому з батьків, який проживає окремо.
    При визначенні місця проживання малолітньої дитини орган опіки та піклування або суд враховує наступні фактори:
    • ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків;
    • особиста прихильність дитини до кожного з батьків;
    • вік дитини, стан її здоров’я;
    • інші обставини, що мають істотне значення (особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.).
    У справах про визначення місця проживання дитини не може застосовуватись суто формальний підхід до вирішення спору, найважливішим є те, хто з батьків здатний створити належні умови для морального, духовного та фізичного розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини мають бути предметом основного піклування батьків та пріоритетом для будь-яких органів установ, організацій та судів в усіх діях щодо дітей. Інтереси дитини в залежності від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків.
    Також, необхідно приділити особливу увагу особистій прихильності дитини до батьків, адже на практиці траплялось, що дана прихильність мала вирішальне значення для суду.