EUR: 33,45 грн.
USD: 28,25 грн.
Сьогодні: +8..+10 °C, уривчасті хмари

Сім'я та дитина: Як оформити розлучення в Україні

    1. Подружжя не має спільних неповнолітніх дітей і обоє згодні розірвати шлюб
    2. Подружжя має дітей і обоє згодні розірвати шлюб
    3. Один з подружжя проти розірвання шлюбу
    4. Процес розлучення у суді
    5. Розлучення з іноземцем
    6. Зміна прізвища в зв'язку з розлученням
    7. Один із подружжя помер
    8. Примирення подружжя і скасування процесу розлучення
    9. Особливості розірвання шлюбу для внутрішньо переміщених осіб
    10. Посилання на законодавство

    Залежно від обставин українським законодавством передбачено два способи розірвання шлюбу. Якщо у подружжя немає спільних дітей і вони обидва згодні на розлучення, воно проводиться через ДРАЦС. Якщо у подружжя є діти або один з них не згоден розривати шлюб, розлучення відбувається через суд.

    Подружжя не має спільних неповнолітніх дітей і обоє згодні розірвати шлюб

    Найлегше в Україні розлучитися тим подружжям, які прийняли спільне рішення та не мають спільних неповнолітніх дітей і дружина не вагітна.

    Для оформлення розлучення подружжю необхідно звернутися до ДРАЦСу за місцем реєстрації (прописки) чоловіка або дружини з паспортами і подати спільну заяву про реєстрацію розірвання шлюбу. Ця заява складається з двох частин - кожен з подружжя заповнює свою.

    Якщо хтось з подружжя є внутрішньо переміщеною особою, то така особа має можливість звертатися до ДРАЦСу за місцем фактичного проживання. Статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується відповідною довідкою переселенця.

    Згідно із законодавством між подачею заяви про розлучення і розірванням шлюбу повинен пройти місяць. Протягом цього місяця подружжя має право відкликати свою заяву. Якщо за місяць ніхто з подружжя не передумав, вони повинні з'явитися в ДРАЦС в призначений час для реєстрації розірвання шлюбу.

    Визнання розірвання шлюбу фіктивним

    За заявою зацікавленої особи суд може визнати фіктивним розірвання шлюбу, здійснене ДРАЦСом, якщо було встановлено, що дружина та чоловік продовжували жити однією сім'єю і не припиняли шлюбні відносини.

    Розірвання шлюбу за участю одного з подружжя

    Якщо один із подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним, в ДРАЦС для розірвання шлюбу може звернутися один з подружжя.

    Якщо один з подружжя через поважну причину (закордонне відрядження, важка хвороба і т.д.) не може з'явитися в ДРАЦС для подачі заяви на розлучення, він повинен самостійно заповнити свою частину заяви і передати її другому з подружжя. Справжність підпису засвідчується нотаріусом. У ДРАЦСі інший член подружжя заповнює свою частину заяви і передає обидві частини співробітникам РАЦСу.

    Працівник РАЦСу повідомить дату і час, коли обоє повинні з'явитися для розірвання шлюбу. Якщо чоловік або дружина заздалегідь знає, що не зможе з'явитися в ДРАЦС, про це потрібно повідомити в самій заяві про розлучення або направити в ДРАЦС додаткову заяву. Важливо вказати саме таке формулювання: «Я згоден на реєстрацію розірвання шлюбу під час моєї відсутності».

    Якщо обоє з подружжя не можуть з'явитися в ДРАЦС в призначений час, їм потрібно подати в ДРАЦС заяву з проханням перенести на інший день реєстрацію розірвання шлюбу. Згідно із законом шлюб повинен бути розірван не пізніше ніж через рік, після подачі заяви в ДРАЦС. Врахуйте це, якщо переносите дату розлучення.

    Подружжя має дітей і обоє згодні розірвати шлюб

    Коли в родині є неповнолітні діти, розлучення відбувається через суд.

    Подружжя готують і подають до суду такі документи:

    1. Копії паспортів подружжя.
    2. Копію Свідоцтва про шлюб.
    3. Копії Свідоцтв про народження дітей.
    4. Спільну заяву про розірвання шлюбу.
    5. Копію договору «Про виховання і забезпечення дитини після розірвання шлюбу батьків».

    Цей договір укладається між подружжям, без нього суд не прийме заяву про розлучення. Так держава зобов'язує подружжя прийняти рішення з приводу подальшої долі дітей. Приклад договору.

    У договорі вказується:

    • з ким буде жити дитина;
    • яку участь у його вихованні братиме той з подружжя, який житиме окремо;
    • як другий із подружжя братиме участь в забезпеченні дитини.

    Також в цьому договорі можна прописати аліменти. Це істотно зручніше і вигідніше, ніж укласти окрему угоду «Про розмір аліментів на дитину», що передбачено Сімейним кодексом України.

    Якщо прописати положення про аліменти в договорі «Про виховання і забезпеченні дитини після розірвання шлюбу батьків», то зобов'язання по їх сплаті виникають з моменту укладення договору. Вам не потрібно буде звертатися в суд для визначення розміру аліментів. Для стягнення аліментів (у разі їх несплати) буде достатньо виконавчого підпису нотаріуса.

    Один з подружжя проти розірвання шлюбу

    Якщо один з подружжя проти розлучення, інший може ініціювати розлучення через суд.

    Для цього потрібно підготувати і подати в суд такі документи:

    1. Копію свого паспорта.
    2. Копію Свідоцтва про шлюб.
    3. Копії Свідоцтв про народження дітей.
    4. Позовну заява про розірвання шлюбу.

    Для складання позовної заяви Вам потрібно знати адресу реєстрації (прописки) другого з подружжя чи адресу установи, в якій він працює.

    Одночасно з позовом про розірвання шлюбу позивач може заявити і інші вимоги:

    • про визначення (зміну) місця проживання дитини;
    • про стягнення забезпечення (аліментів) на дитину або на одного з подружжя;
    • про розподіл майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя;
    • про витребування речей, які є особистою власністю одного з подружжя;
    • про виконання обов'язку за шлюбним договором;
    • про позбавлення батьківських прав.

    Рекомендується подавати окремо позов про розірвання шлюбу та інші позовні вимоги. Справи про розірвання шлюбу розглядаються судами відносно швидко, а справи щодо поділу майна можуть затягнутися на місяці і роки. Так відбувається тому, що потрібно проводити експертизи щодо вартості майна, викликати і допитувати свідків та ін.

    При будь-яких обставинах майнові та інші спори, що виникають під час шлюбу, можуть бути передані на розгляд судів і після розірвання шлюбу з дотриманням строків позовної давності.

    Позов про розірвання шлюбу не приймається судом:

    • в разі вагітності дружини;
    • протягом одного року після народження дитини.

    Але навіть в цих випадках є винятки:

    • один із подружжя вчинив стосовно іншого чи їхньої дитини протиправний вчинок, який має ознаки злочину;
    • інший чоловік визнав батьківство зачатої дитини;
    • відомості про батька дитини виключено з актового запису про народження дитини.

    Процес розлучення у суді

    Суддя призначає дату судового засідання, не раніше ніж через місяць з дня подачі заяви про розірвання шлюбу. Подружжя сповіщають про дату, час і місце засідання. Якщо один з подружжя не з'явився в суд (і немає відомостей про його сповіщення), розлучення відкладається. Також розгляд справи переноситься, якщо суд визнає поважними причини неявки людини на перше засідання.

    Кожен з подружжя має право просити суд надати їм можливість для примирення. Суддя задовольнить запит, якщо примирення не суперечить інтересам другого з подружжя або дитини.

    Якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження сім'ї суперечать інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, суд ухвалить рішення про розірвання шлюбу. Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді протягом 10 днів. Після цього часу рішення суду набуває законної сили.

    Суд направляє рішення про розірвання шлюбу в ДРАЦС за місцем винесення рішення. В актовому записі про шлюб ДРАЦС робить відмітку про його розірвання. Відмітки про розірвання шлюбу за рішенням суду також робляться в паспортах розведених осіб, в разі їх звернення до ДРАЦСу.

    Рішення суду про розірвання шлюбу є єдиним документом, який підтверджує розлучення подружжя. Свідоцтво про розірвання шлюбу вже не видається.

    Розлучення з іноземцем

    Обидва з подружжя є громадянами України, проте один або обидва проживають за кордоном

    Припинення шлюбу та його правові наслідки визначаються правом тієї держави, громадянами якої є обоє з подружжя, тобто України. Якщо шлюб розривається в судовому порядку між подружжям, які проживають за межами України, то судовий орган в Україні, який буде розглядати справу про розірвання шлюбу, визначається Верховним Судом України.

    Для розірвання шлюбу в позасудовому порядку подружжя може звернутися до консульської установи України за кордоном, якщо між Україною і цією державою укладено договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах.

    Подружжя - громадяни різних держав

    Шлюб розривається по праву держави, в якому у подружжя було останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі. Наприклад, якщо чоловік і дружина спільно проживали в Україні і на момент розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує тут жити, то розлучення здійснюється по законодавству України.

    Якщо подружжя не має спільного місця проживання або вони жили в третій країні, громадянами якої є, вони можуть вибрати право, яке буде застосовано до їх розлучення, згідно свого громадянства.

    Зміна прізвища в зв'язку з розлученням

    Чоловік або дружина, що змінили своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, мають право після розірвання шлюбу і далі носити це прізвище або повернути своє дошлюбне прізвище. Детальніше про зміну прізвища - тут.

    Один із подружжя помер

    Шлюб може бути припинений внаслідок смерті одного з подружжя (або визнання померлим в судовому порядку). При цьому реєструвати припинення шлюбу в органах ДРАЦСу не потрібно, реєстрації підлягає лише сам факт смерті. При вступі у повторний шлюб удові (удівцю) необхідно пред'явити свідоцтво про смерть попереднього шлюбного партнера.

    Примирення подружжя і скасування процесу розлучення

    Розглядаючи справу про розлучення, суд вживає заходів для примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Сімейний кодекс України не містить переліку таких заходів, але в п. 5 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може зупинити розгляд справи про розірвання шлюбу і призначити подружжю строк для примирення (не більше шести місяців).

    Після цього суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини розлучення, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда, а також інші істотні обставини, які можуть перешкоджати розірванню шлюбу.

    Якщо подружжя вирішило зберегти шлюб, то той з подружжя, хто подавав позовну заяву до суду, повинен до початку засідання подати до канцелярії заяву про відмову від позову або про залишення позову без розгляду. Також можна під час судового засідання заявити усно про відмову розлучатися - цього достатньо. В такому випадку суд закриває провадження у зв'язку з відмовою від позовних вимог позивача.

    Якщо подружжя написали спільну заяву про розірвання шлюбу в ДРАЦС, вони можуть відкликати цю заяву або просто не прийти в призначений день для реєстрації розлучення.

    Особливості розірвання шлюбу для внутрішньо переміщених осіб

    Документи, які видаються органами управління, установами в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) на окупованій території (органами ДНР, ЛНР, АР Крим), (наприклад, свідоцтво про шлюб або його розірвання) є нелегітимними і не визнаються на території України.
    Особливістю розірвання шлюбу для внутрішньо переміщених осіб є можливість звертатися до суду або ДРАЦС за місцем фактичного проживання, а не за адресою реєстрації (прописки).
    При цьому статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою переселенця.